У часи повномасштабної війни та високої соціальної напруги, звичайна активність у Facebook чи Telegram може обернутися серйозними наслідками — аж до вироку суду. Усе частіше в Україні порушуються кримінальні справи за публікації, поширення, коментування або навіть “вподобання” дописів у соцмережах.
Чи можна сісти за лайк? Так, і вже є реальні вироки. Розберімося, коли це відбувається, що говорить закон, і які приклади має практика.
Що говорить закон?
Перш за все, слід розуміти: соцмережі — це публічний простір. Все, що ви коментуєте, вподобаєте, поширюєте, з точки зору Кримінального кодексу України може розглядатися як публічна заява, схвалення або пропаганда.
Найпоширеніші статті, за якими порушуються справи:
• Ст. 436-2 ККУ –
Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників
• Ст. 109 ККУ — встановлює відповідальність за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.
• Ст. 110 ККУ — Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України
• ст. 256 ККУ – сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності. (наприклад, підтримка дій “Л/ДНР” чи РФ).
Реальні справи: за що вже судили українців
1. Лайк під проросійським дописом
У 2023 році в Черкаській області чоловіка засудили до 3 років умовно за те, що він поставив “лайк” під публікацією у Facebook, де виправдовувалась агресія РФ. Слідчі довели, що вподобання під таким постом — це форма публічного схвалення дій держави-агресора.
2. Коментар «Росія прийде — наведе порядок»
Жителька Полтавщини отримала 4 роки реального позбавлення волі (з іспитовим строком), коментуючи дописи в проросійських Telegram-каналах, де відкрито підтримувала вторгнення РФ і писала про «необхідність звільнення України від нацистів».
3. Репост антиукраїнського відео
У Вінниці чоловіка засудили за те, що він поширив на своїй сторінці відео з російською пропагандою, в якому стверджувалося, що ЗСУ «вбивають мирних громадян Донбасу». Його дії кваліфікували як публічне виправдання збройної агресії.
А якщо я просто натиснув “вподобати”? Це ж не заклик!
Судова практика показує: “лайк” у соцмережах може бути розцінений як публічне схвалення певних поглядів або дій. Звісно, не за кожен лайк вас посадять, але в умовах війни правоохоронці уважно моніторять сторінки, особливо в прикордонних та прифронтових регіонах.
Проблема полягає в тому, що багато людей не читають текст допису до кінця, а натискають «вподобати» за звичкою. У результаті — обшуки, допроси, підозра.
“Я не писав — просто переслав”. А це вже злочин?
Так. Пересилання контенту в особистих повідомленнях чи чатах — це непублічне поширення, але якщо канал, чат або група є відкритими або численними — це вважається публічним середовищем.
Уже є справи, де людина переслала пост із закликом до підтримки РФ у груповий чат на 50 осіб — і отримала підозру за ст. 109 ККУ.
Як не потрапити під слідство?
1. Уважно читайте, що лайкаєте, коментуєте чи репостите.
2. Уникайте контактів з підозрілими пабліками, особливо проросійськими.
3. Не пишіть агресивних коментарів, навіть “жартома” — вони можуть трактуватись як заклики до ворожнечі.
4. Встановіть приватність акаунту, не поширюйте сумнівну інформацію.
5. Не коментуйте пости з ознаками фейків або пропаганди — навіть спростування таких матеріалів іноді використовується проти вас.
Висновок
Соцмережі — це публічна платформа, а не “власна територія”. Те, що ви вподобали, написали або поширили, може розглядатися як ваша позиція. У час війни закон жорстко реагує на будь-яке виправдання агресора чи підрив національної безпеки.
Пам’ятайте: “лайк” — це теж дія. І в певних умовах — це доказ у кримінальній справі.
І якщо вже виникли проблеми- мовчання не захист. Захист- це адвокат.
Адвокатська компанія « Олексій Кухар і партнери»